прикручувати

прикручувати
-ую, -уєш, недок., прикрути́ти, -учу́, -у́тиш, док., перех.
1) Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, закручуючи. || Прикріплювати кого-, що-небудь до чогось, обкручуючи чимсь.
2) Прикріплювати що-небудь до чогось, вкручуючи. || Прикріплювати що-небудь до чогось гвинтами.
3) Дужче закручувати що-небудь.
4) перен., розм. Створювати нестерпні умови кому-небудь, утискувати когось. || Впливаючи на кого-небудь силою або хитрощами, змушувати до чогось. || Приборкувати, втихомирювати кого-небудь. || Справедливими вимогами змушувати кого-небудь дотримуватися встановленого порядку, норм поведінки, дисципліни. || Силою свого вияву викликати гостре відчуття; допікати. || Викликати припинення розвитку, занепад чого-небудь. || тільки док., безос. Відчути гостру нестачу в чому-небудь. || тільки док., безос. Стати необхідним, неминучим унаслідок якихось обставин.
5) Повертаючи регулятор, зменшувати силу світла в гасовій лампі, вогню в газовій плиті, опалювальній печі і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "прикручувати" в других словарях:

  • прикручувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • привірчувати — ую, уєш, недок., приверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех., рідко. Те саме, що прикручувати 2) …   Український тлумачний словник

  • прикрутити — див. прикручувати …   Український тлумачний словник

  • прикручування — я, с. Дія за знач. прикручувати 1 3), 5) …   Український тлумачний словник

  • прикручуватися — ується, недок., прикрути/тися, ру/титься, док. 1) Приєднуватися внаслідок прикручування. 2) тільки недок. Пас. до прикручувати 1 3), 5) …   Український тлумачний словник

  • гнобити — 1) (не давати вільно жити, розвиватися; жорстоко пригнічувати), пригноблювати, пригнобити, гнітити, пригнічувати, пригнітити, утискувати, утискати, утиснути, експлуатувати, душити, придушувати, придушити, тиснути, придавлювати, придавити, давити …   Словник синонімів української мови

  • приборкати — I = приборкувати (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну / небезпечну для інших), прикрутити, прикручувати, у[в]гамувати, у[в]гамовувати, у[в]покорити, у[в]покорювати, о(б)говтати, о(б)говтувати, стриножити …   Словник синонімів української мови

  • прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… …   Словник синонімів української мови

  • при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»